аколада

I -и, ж.

Пряма або фігурна дужка, яка з'єднує два чи більше нотоносців у фортепіанних, органних п'єсах, хорових та інструментальних партитурах.

II -и, ж.

У Західній Європі в середні віки – обряд посвячення у лицарі.